Закони життя

Принцип (закон) необхідної різноманітності стверджує, що жодна система не може сформуватись з абсолютно ідентичних елементів. Для утворення стійкої, саморегульованої системи потрібна певна відмінність елементів один від одного. Тобто їх різноманітність. Але якою мірою, наскільки елементи мають бути різноманітними?

На це питання відповідає правило повноти складових. Воно визначає міру різноманітності елементів, необхідну для утворення стійкої екосистеми таким чином: елементи мають бути настільки різноманітними, наскільки це необхідно для утворення системи.

Закон подібності частини і цілого, або біоголографічний закон було відкрито ще в давні часи. Так, ще китайські мудреці вважали, що частина є мініатюрною копією цілого. Тому всі частини одного рівня ієрархії схожі одна на одну.

Наприклад, схожі модель атому і Сонячної системи. Людська істота є мініатюрною копією всесвіту. Подібними є багатоклітинний організм і одноклітинний. При цьому кожна клітина генетично є моделлю цілого багатоклітинного організму (ріст, розвиток, розмноження, репарація тощо).

Ієрархічність їх будови та принцип сотруднічества . Результатом «кооперативного ефекту» дослідники вважають значні переваги системи — порівняно з елементами, підсистемами в речовому і енергетичному відношенні.

Виживання, збереження системи забезпечується правилом системно-динамічної компліментарності і мінливості. Його зміст розкривається в тому, що будь-яка система, що саморозвивається, складається з двох видів структур (підсистем). Один з них зберігає і закріплює будову і функціонування системи, а інший сприяє змінам, які відповідають новим факторам середовища. Це може бути не тільки вдосконалення системи, а навіть її саморуйнування.

О единстве Макрокосма и Микрокосма,	проявлении Великого – в Малом, теории
морфогенетического поля Николая Гурвича и волнового генома Петра Гаряева, символизме
построения	молекулы	ДНК,	который	отвечает	основным	параметрам	и	законам золотом
существования нашего мира,	синергетике – универсальном эволюционизме,

сечении в организации жизни, особой организации пространства и времени в живых
системах, способности хрупкой жизни противостоять неумолимому закону энтропии,
неповторимой роли сердца как органа высшего познания, законах асимметрии в живых
системах, числовых отношениях в биологии, голографическом эффекте всех уровней
организации жизни, особенностях проявления закона Иерархии в живых системах,
эволюционных перспективах человечества.